Емігрантська ретроспектива кресо-пограниччя у текстах Анджея Хцюка

Abstract

Постать і творчість Анджея Хцюка, польського письменника-емігранта, поета, фейлетоніста, ще й досі залишаються маловідомими та майже недослідженими. Дилогію А. Хцюка про Балак можна віднести до еміграційної літератури з її специфічними ознаками – фактографічністю, локальним фольклором, автобіографізмом тощо. Таку літературу часто називають «зіпсутими спогадами», «переробленими на псевдоромани та псевдооповідання життєписами». Характеризуючи модель образів міст у дилогії А. Хцюка, можемо стверджувати, що батьківський Дрогобич, батярський Львів, нафтовий Борислав і курортний Трускавець у свідомості автора були носіями низки різних сенсів і асоціацій, сформованих ще в дитинстві та молодості, що переосмислювалися з перспективи часу й досвіду. Втрачена назавжди земля сакралізується та продовжує жити в спогадах і текстах письменника-емігранта.