Соціально-політичні розмежування на місцевих виборах

Abstract

Стаття присвячена чинникам диференціації електоральних преференцій громадян на місцевих виборах. Аналізуючи результати опитувань та виборчу статистику, автор доходить висновку про існування чотирьох типів соціально-політичних розмежувань – соціально-професійного, соціально-класового, поселенського та просторового. Дані розколи визначаються загальнонаціональними політичними процесами та окреслюють межі цільових аудиторій різних електоральних суб’єктів. У статті визначені емпіричні індикатори для верифікації соціологічного підходу – соціально-професійна категорія («білі» та «сині» комірці) або група за зайнятістю (працюючі та непрацюючі), тип населеного пункту (великі, малі міста, селища та села), локалізація у регіональному політичному просторі (центр, напівпериферія та периферія). Автором доведено, що електоральна поведінка представників різних соціальних груп трансформується від виборів до виборів, зокрема, найбільші відмінності помітні між працюючим та непрацюючим населенням. Поселенський та просторовий розколи пов’язані з різнорідністю регіонального політикуму, можливостями для вільної електоральної комунікації та присутністю потужних локальних фінансово-промислових угруповань. Класичні «кліважі» яскраво проявились восени 2020 р. – найбідніша частина населення активно підтримувала «Опозиційну платформу “За життя”», а самоідентифікований середній клас голосував за «Слуг народу».