Модель вторинних параметрів оцінювання стану охорони державної таємниці

Abstract

Захист інформації з обмеженим доступом, особливо державної таємниці, є важливим завданням у сфері національної та інформаційної безпеки держави. Для мінімізації можливої шкоди національній безпеці України від порушень у сфері охорони державної таємниці та зменшення негативного міжнародного рейтингу та інших тяжких наслідків на рівні держави актуальною є задача створення спеціалізованих баз даних, розробка і удосконалення існуючих методів і моделей, що реалізують відповідні оцінювання. Саме тому, теоретико-множинне представлення параметрів «Звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці» у кортежні моделі дозволяють вирішити актуальну науково-практичну задачу формалізації процесу оцінювання негативних наслідків витоку державної таємниці, її розголошенням або втратою матеріальних носіїв секретної інформації, порушенням режиму секретності та стану забезпечення охорони державної таємниці у цілому. Раніше було розроблено кортежну модель первинних і внутрішніх параметрів, а наразі, як її завершення, запропоновано вже модель вторинних параметрів та її ієрархічну структуру, яка за рахунок інтегрованого теоретикомножинного представлення множин, що характеризують відомості: про виконання або замовлення (наукового та/або науково-технічного супроводження) секретних науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних та інших наукових робіт, виготовлення секретних виробів, про режимні приміщення, об’єкти інформаційної діяльності, щодо міжнародного співробітництва тощо, дозволяє визначити множини вхідних та вихідних параметрів для формування спеціальних баз даних і формалізації процесу оцінювання завданої шкоди національній безпеці від порушення стану забезпечення охорони державної таємниці. У подальшому, для реалізації зазначеного вище процесу, необхідно удосконалити метод оцінювання шкоди національній безпеці у разі витоку державної таємниці як окремо для суб’єкта режимно-секретної діяльності (суб’єкта звітування), так і для організації (установи), якій безпосередньо підпорядковуються суб’єкти звітування.