Колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях півдня України: соціологічний аспект

Abstract

Статтю присвячено соціологічному аналізу проявів колабораціонізму на територіях Запорізької та Херсонської областей, які було окуповано внаслідок широкомасштабної російської агресії у лютому – березні 2022 року. Автором проведено неформалізований аналіз та узагальнення відомостей про осіб, що співпрацюють з ворогом, які є у відкритому доступу, із обробкою у програмі SPSS 17.0. Доведено, що колабораціонізм є інституційно-дисфункціональним способом соціальної поведінки, коли виконання звичних соціальних практик у рамках традиційних соціальних інститутів призводить до утвердження влади окупантів. Показано, що у соціально-структурному вимірі цей процес відбувається через інкорпорацію у соціальні інституції, які створено загарбниками, або захоплення існуючих соціальних організацій, а також шляхом фінансово-економічних інтеракцій. Автор доходить висновку, що серед посібників ворога домінують представники вищих соціальних верств, які до війни займали соціально-статусні позиції менеджерів та працівників високої кваліфікації, мали повноваження діяти від імені держави. Прискорений кар’єрний поступ притаманний для освітян, значна частина яких за кілька тижнів проходили шлях від технічних працівників або вчителів-початківців до директорів навчальних закладів. Аналогічні процеси відзначено у середовищі дрібних службовців, що займали місця своїх колишніх керівників. Також наголошується на надзвичайно високому рівні проявів девіантної поведінки серед осіб, які вступили на службу до «правоохоронних органів», що пов’язане як із характером соціальних відносин у цій сфері, так і з намаганнями колаборантів відновити на свою користь корупційні практики, що стали неможливими в Україні.