Теорія та практика емоційного сприйняття світу дітьми дошкільного віку: зарубіжний досвід

Abstract

Метою статті є аналіз та узагальнення зарубіжних теоретичних і практичних підходів до проблеми емоційного сприйняття світу дитиною дошкільного віку. Встановлено, що в зарубіжній психолого-педагогічній літературі термін «емоційне сприйняття» використовується рідше, ніж такі категорії, як «сприйняття емоцій» або «розпізнавання емоцій», «емоційна усвідомленість» та «емоційне розуміння». Однак у дослідженнях земоційного інтелекту, когнітивної психології та нейропсихології досліджуване поняття визначено як фундаментальний компонент емоційної сфери. З’ясовано, що такі теоретичні основи, як теорія емоційного інтелекту, теорія прихильності та соціокультурні підходи, запропонували значні пояснювальні моделі для розуміння механізмів емоційного сприйняття світу дитиною. Здійснений аналіз джерел свідчить про те, що розвиток емоційного сприйняття світу в дошкільнят є ефективним за умови системного підходу: залучення педагогів, сім'ї та створення сприятливого середовища. Найбільш успішні психолого-педагогічні практики побудовані на повазі до почуттів дитини, визнанні їхньої значущості та навчанні конструктивним способам взаємодії з емоційним світом. Емоційне розуміння світу у дітей дошкільного віку може бути цілеспрямовано розвиватися за допомогою структурованих програм та повсякденної педагогічної практики. Найбільш стійкі результати досягаються, коли втручання залучають як дітей, так і дорослих (вчителів та батьків), інтегруються в щоденний розпорядок дня та адаптуються до культурного контексту. Українські заклади дошкільної освіти можуть отримати користь від адаптації структурованих програм (RULER, PATHS, емоційний коучинг), поєднуючи їх з місцевими традиціями та ресурсами.