Теоретичний спадок Миколи Реріха в контексті філософії космізму: джерелознавчий та культурологічний аспекти

Abstract

Мета роботи − проаналізувати теоретичний спадок Миколи Реріха в контексті філософії космізму. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретико-узагальнюючого методів. До сьогодні ми не маємо ґрунтовного аналізу «Живої Етики» М. Реріха як самоцінного твору, його місця й значення в контексті філософії космізму та всієї творчої спадщини дослідника, що й обумовило наукову новизну дослідження. Висновки. Хоча творча спадщина Миколи Реріха розглядалася в контексті філософії космізму, проблематика «Живої Етики» не виступала як об’єкт наукового дослідження, власне її культурологічні засади практично не досліджувалися. Навіть глибокий аналіз самої роботи поки що не проведений. Мова може йти лише про побіжні огляди, про звернення до проблематики «Живої Етики» при постановці й вивчені суміжних питань. Водночас аналіз історії та теорії культури ХХ ст. дозволяє стверджувати, що постать М. Реріха посідає особливе місце в логіці формування гуманістичних ідей в умовах трагічних зламів ХХ ст. Теоретична та художня спадщина М. Реріха має творчо-пошуковий характер; багато в чому спираючись саме на неї, мистецтво ХХ ст. відкрило для себе «космічну тему», давши зразки високохудожніх творів у багатьох видах мистецтва. Спадщина М. Реріха цікава ще й тому, що вона досить органічно вписується в традиції українського світоставлення. Все це робить, на наше глибоке переконання, перспективним та доцільним вивчення «Живої Етики» сучасною науковою спільнотою.