Преференційні угоди як інструмент інтеграційного неопротекціонізму в умовах загострення асиметрій економічного розвитку

Abstract

Метою цієї статті є демонстрація теоретичних основ асиметрії міжнародної торгівлі як ключової характеристики глобальних платіжних та торговельних дисбалансів, що стає рушійною силою для формування регіональних торговельних угод та розвитку преференційної торгівлі як унікального випадку реалізації політики інтеграційного неопротекціонізму.Особлива увага приділена аналізу преференційних торговельних механізмів, включаючи Індо-АСЕАН угоду про вільну торгівлю 2009 року та двосторонні угоди, які стали ключовими факторами 20-кратного зростання торговельного обороту за два десятиліття. Продемонстровано, що політика Індії «Погляд на Схід» продемонструвала свою ефективність як стратегічний інструмент переорієнтації зовнішньої політики країни і може розглядатись як приклад реалізації політики інтеграційного неопротекціонізму. Преференційна торгівля відіграла ключову роль у збільшенні експорту Індії, сприяючи 20-кратному зростанню торговельного обороту з АСЕАН за два десятиліття. Успіх цієї політики ґрунтується на комплексному підході, що поєднує економічні, безпекові та культурні аспекти співробітництва. Преференційні торговельні угоди, особливо такі, як Індо-АСЕАН угода про вільну торгівлю, створили сприятливі умови для нарощування експортного потенціалу Індії та диверсифікації її зовнішньоекономічних зв’язків. У перспективі подальший розвиток політики Індії «Погляд на Схід» потребуватиме подолання геополітичних викликів, зміцнення інституційного співробітництва та поглиблення економічної інтеграції. Лише за таких умов Індія зможе повною мірою реалізувати свій потенціал як впливового гравця в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та забезпечити сталий розвиток експортоорієнтованої економіки. Під впливом зростаючої невизначеності торговельної політики і кризи СОТ, поширення преференційних торговельних угод продовжиться, і незабаром вони охоплюватимуть близько двох третин світової торгівлі. Однак двосторонні торговельні відносини між конфліктуючими глобальними трейдерами — Китаєм, ЄС та США — характеризуватимуться посилення процесів фрагментації. По мірі політизації економічних відносин впровадження політики «декаплінгу», «френдшорингу» або «ніашорингу» стають новими формами реалізації політики інтеграційного неопротекціонізму.