Нові преференційні угоди в умовах глобальної фрагментації міжнародної торгівлі: виклики регулюванню в умовах асиметричної взаємозалежності

Abstract

Метою цієї статті є аналіз сучасного торговельного ландшафту глобальних угод, що дозволить охарактеризувати ключові особливості розвитку інтеграційних процесів, детермінованих економічними факторами. Проведений аналіз засвідчив, що глобальна торгівля знаходиться під тиском геополітичних конфліктів, які, по суті, руйнують традиційні підходи до міжнародної економічної спеціалізації, а відтак до міжнародного поділу праці, який найближчим часом формуватиметься аж ніяк не під впливом раціональних аргументів. Політика декаплінгу, рефорингу, френдшорингу, примусового аутсорсингу на тлі санкційних ефектів укладених контрактів і навіть угод — лише один із проявів насильницької зміни глобальних ланцюгів створення вартості і ланцюгів поставок. Відзначено чотири основні механізми впливу нетарифних бар’єрів, що впливають на асиметричність торговельних зав’язків : руйнування торгівлі; відхилення торгівлі; диверсифікація джерел імпорту: країни, що накладають обмеження, збільшують імпорт з третіх країн; торгова депресія — ситуація, за якою цільові країни скорочують імпорт з третіх країн. Нове покоління преференційних торговельних угод передбачає «глибоку інтеграцію» — комплексні реформи не лише торговельних бар’єрів, але й внутрішніх регуляторних систем у сферах безпеки харчових продуктів, митного адміністрування, державних закупівель, конкурентної політики та лібералізації послуг. Ці зобов’язання створюють значні труднощі для країн, що розвиваються, через структурні та поведінкові обмеження. Основні виклики для преференційних торговельних угод — процесуальні виклики, країно-специфічні виклики, політико-специфічні виклики, в числі яких: складність координації між різними урядовими агенціями; слабкі інституційні можливості, обмежені ресурси, відсутність експертизи; невизначеність щодо оптимального рівня інтеграції та регуляторної конвергенції.