Неопротекціонізм як виклик ліберальному регулюванню

Abstract

На основі емпіричного аналізу продемонстровано, що на сучасній стадії розвитку міжнародних економічних відносин в арсеналі розвинених країн переважає використання інструментів прихованого протекціонізму, спрямованих на регулювання внутрішньої економічної політики. Економічна основа прихованого протекціонізму пов'язана з внутрішніми податками та митами, державними закупівлями, вимогами щодо використання місцевих компонентів у виробництві готової продукції. Замаскований або напіввідкритий характер неопротекціонізму не підпадає під класичні прояви протекціонізму, закріплені в документах СОТ. Неопротекціонізм, будучи інструментом відвоювання частки світового ринку та захисту національних економічних інтересів, передбачає зміну інструментів економічної політики на зміцнення її захисних форм і синтезує в собі як класичні, так і нові форми протекціонізму.