Гуманістичні ідеали Північного Ренесансу в "Утопії" Томаса Мора

Abstract

Мета роботи – дослідити особливості гуманістичного світосприйняття Північного Ренесансу. Автори пропонують сучасний погляд на становлення гуманістичного світосприйняття у Європі XVI ст., аналізуючи трактат Томаса Мора – "Утопія". У статті здійснюється характеристика країни Утопії як своєрідної форми суспільства, де важливим є фактор осмислення соціального і духовного ідеалу. У цьому контексті представлена і постать Томаса Мора – як першого гуманіста доби Північного Ренесансу. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, біографічного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку культурно-історичних процесів розвитку Північного Ренесансу, систематизувати окремі явища культури Англії XVI ст., дослідити життєвий та творчий шлях Томаса Мора в контексті зазначеної епохи, осмислити динаміку загальнокультурних процесів у Європі XVI ст. Наукова новизна роботи обумовлена широким використанням біографічного методу, спираючись на який, поєднується аналіз ідеалів "Утопії" з долею Томаса Мора. Власне життя Т. Мора та його поведінка перед смертю явилися своєрідним втіленням гуманістичного морального ідеалу, здійсненням концепції гідності людини і вчення про людську свободу. Висновки. Проаналізувавши "Утопію", очевидною стає її прихильність до засад ренесансного гуманізму. В ній синтезоване усе те, до чого дійшла гуманістична думка, надаючи нові імпульси для розвитку суспільної свідомості епохи. В формах утопічної державності розроблена економіко-політична і морально-правова структура, що відповідала уявленню про людину, яке склалося в культурі Відродження. Власне, спосіб утопійського гуртожитку, де скасовані приватна власність, грошовий обіг, привілеї, отримувані за походженням, став своєрідною кульмінацією гуманістичних уявлень про устрій, що підносить людей освічених та доброчесних. Саме гуманісти, безмежно ревні у вивченні наук і мистецтв та у вихованні ґречності, покликані були посісти головне місце в державі, заснованій на засадах спільності, не обтяжуючись залежністю від благовоління і примх багатства і знатності. Хоча майбутня історія розвитку світової цивілізацій не сформувала на практиці "ідеального суспільства", "Утопія" Т. Мора стала спробою відповіді гуманістичної думки на трагічні протиріччя епохи, з ідеалом безкласового суспільного устрою, з домінуючими у ньому філософськими, етичними, соціально-політичними ідеями гуманізму. Створюючи й відстоюючи їх, Т. Мор спирався на принципи світогляду, напрацьовані розвитком культури епохи Ренесансу.

Цель работы – исследование особенностей гуманистического мировосприятия сообщства Северного Ренессанса. Авторы предлагают современный взгляд на становление гуманистического мировосприятия в Европе XVI в., анализируя трактат Томаса Мора – "Утопия". В статье осуществляется характеристика страны Утопии, как своеобразной формы общества, где важен фактор осмысления социального и духовного идеалов. В этом контексте представлена и фигура Томаса Мора – как первого гуманиста эпохи Северного Возрождения. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, биографического, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику культурно-исторических процессов развития Северного Ренессанса, систематизацию отдельных явлений культуры Англии XVI в., исследовать жизненный и творческий путь Томаса Мора в контексте указанной эпохи, осмыслить динамику общекультурных процессов в Европе XVI в. и для подведения итогов исследования. Научная новизна обусловлена широким использованием биографического метода, опираясь на который, сочетается анализ идеалов "Утопии" с судьбой Томаса Мора. Собственная жизнь Т. Мора и его поведение перед смертью явились своеобразным воплощением гуманистического нравственного идеала, осуществлением концепции достоинства человека и учение о человеческой свободе. Выводы. После анализа "Утопии" очевидной становится ее приверженность основам ренессансного гуманизма. В ней синтезированно все то, до чего дошла гуманистическая мысль, предоставляя новые импульсы для развития общественного сознания эпохи. В формах утопической государственности разработана экономико-политическая и морально-правовая структура, которая отвечала представлению о человеке, сложившемся в культуре Возрождения. Собственно, способ утопийского общежития, где отменены частная собственность, денежное обращение, привилегии, получаемые по происхождению, стал своеобразной кульминацией гуманистических представлений об устройстве общества, которое возвышает людей образованных и добропорядочных. Именно гуманисты, бесконечно ревностные в изучении наук, искусств и в воспитании вежливости, призваны были занять определяющее место в государстве, основанном на принципах общности, а не тяготиться зависимостью от благоволения и капризов богатства и знатности. Хотя будущая история развития мировой цивилизации не сформировала на практике "идеального общества", "Утопия" Т. Мора стала попыткой ответа гуманистической мысли на трагические противоречия эпохи с идеалом бесклассового общественного строя с доминирующими в нем философскими, этическими, социально-политическими идеями гуманизма. Создавая и отстаивая их, Т. Мор основывался на принципах мировоззрения, наработанных развитием культуры эпохи Ренессанса.

The purpose of the research is to analyze the peculiarities of humanistic mentality of the Northern Renaissance. The authors suggest a modern consideration of the formation of the humanistic mentality in Europe of the XVI century, analyzing treatise by Thomas More "The Utopia". The article presents the characteristics of the country Utopia, as an original form of the society, where the main factor is the understanding of social and spiritual ideal. In this context there presented a figure of Thomas More as a first humanist of the period of the North Renaissance. The methodology of the research lies in usage of historical, cultural, systematic, bibliographical, cultural and theoretical and generalizing methods. Mentioned above methods allow to present the dynamics of cultural and historical process of development of the Northern Renaissance, systematizing separate culture events in England of the XVI century, to analyze vital and creative way by Thomas More in the context of this epoch, to comprehend the dynamics of general cultural process in Europe of the XVI century and to resume the research. Scientific novelty is caused by wide usage of the biographical method, based on which the analysis of the ideals "The Utopia" and the life of Thomas More are united. Personal life of Thomas More and his behavior before the death turned out to be a certain embodiment of the humanistic moral ideal, realization of the conception of dignity and studies about person’s freedom. Conclusions. Having analyzed "The Utopia" there becomes evident its inclination to the basis of the Renaissance humanism. It synthesizes everything that humanistic thought achieved, including new impulses for the development of society conscience of the epoch. In the form of Utopian statehood there worked out economic, political, moral and juridical structure that corresponded to the concept of man, formed in the Renaissance culture. In fact, the way of Utopian life, where there were canceled private property, money usage, inherited privileges, became a certain culmination of humanistic conception about organization of society that raises educated and honest people. Namely, humanists infinitely ardent in learning sciences and arts and upbringing of civility, were meant to play the first role in the state, based on the principals of unity, without overburdening with the dependence from the benevolence and fancies of richness and gentility. Though future history of the development of world civilization did not formulate "ideal society" in practice, "The Utopia" by T. More became an attempt of the answer of humanistic thought to the tragic contradiction of the epoch with ideal of the classless society organization with dominating philosophical, ethic, social and political ideals of humanism. Forming and maintaining them, Thomas More relied on the principals of the worldview, gained by the development of the culture of Renaissance epoch.