Специфіка образу антагоніста в ранній творчості Карлоса Руїса Сафона (на матеріалі роману «Опівнічний палац»)

Abstract

У статті здійснено детальний аналіз образу антагоніста в романі іспанського письменника Карлоса Руїса Сафона «Опівнічний палац». Актуальність дослідження зумовлена кількома факторами. По-перше, нині літературознавці мало уваги приділяють раннім романам письменника. Щодо роману «Опівнічний палац», то він майже зовсім не проаналізований у літературознавчаму аспекті. По-друге, образи антагоністів поки не були об’єктом окремого дослідження, хоча відіграють важливу роль у розгортанні сюжету романів. За своєю формою роман К. Р. Сафона є твором про підлітків, в якому сюжет розгортається навколо групи дітей, що мають пройти певну ініціацію, розкривши таємницю та врятувавши одне одного. Але насправді саме антагоніст стає центральною віссю оповіді. Важливість образу антагоніста в романі Сафона зумовлена, перш за все, тим, що тільки лиходій володіє таємницею, яка рухає дію роману, детермінуючи вчинки протагоністів, а також значною мірою сам є цією таємницею. Саме цей факт стає основним засобом створення атмосфери утаємничення в романі: непередбачувані й умотивовані тільки для антагоніста вчинки не дають змоги ані героям, ані читачам прорахувати подальший розвиток подій.