Інокультурні впливи як чинник формування специфічних рис мистецтва Київської Русі: семантика образу Сімаргла (Сімурга)

Abstract

Мета статті – виявити особливості інокультурних впливів на формування декоративних мотивів у художньому мистецтві Київської Русі на прикладі Сімаргла як одного із найбільш поширених образів іранської міфології. Досліджено проблематику інокультурних впливів на формування декоративних мотивів в мистецтві Київської русі; розглянуто образ Сімурга в східній та західні міфології та виявлено специфіку його трактування в давньоруській культурі; проаналізовано особливості репрезентації образу Сімаргла в археологічних пам’ятках ХІІ–ХІІІ ст. Вплив іранської культури та предметно-художньої творчості на давньоруське мистецтво і ремесла відбувався протягом багатьох переодів становлення і розвитку народної культури і безпосередньо пов’язано з постійним торгівельно-дипломатичним і культурним обміном між Київською Руссю та Іраном. Популярність зображення Сімаргла у давньоруському декоративно-прикладному мистецтві Х–ХІІІ ст. є свідченням відродження давніх образів зороастризму, що інтегрувалися як в мусульманську, так ті в християнську культуру. Відображенням архаїчних народних магічних вірувань є звернення до образу Сімаргла в оздобленні кістяних і металевих виробів декоративно-прикладного та ювелірного мистецтва (колтів, браслетів, срібних чаш та ін.) з метою надання їм охоронних властивостей – крилаті двоногі собаки у вигляді доброзичливих але добре озброєних кігтями і зубами чудовиськ за повір’ям відганяли злих духів і захищали дерево життя. Стилізація зображення Сімаргла у давньруській художній традиції відбувається в контексті розвитку флоральної орнаменталістики.