Сучасні проблеми психічного розладу як обов’язкової ознаки обмеженої осудності

Abstract

Інститут обмеженої осудності запроваджено до Кримінального кодексу України у 2001 році. Проте, незважаючи на суттєве розроблення цієї проблеми і вітчизняними, і зарубіжними вченими, є недостатньо вивченим питання стосовно визначення психічного стану як обов’язкової ознаки обмеженої осудності. Це ускладнює правозастосовну практику. Мета – аналіз практики притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності, та розроблення нових підходів до оцінки психічного розладу як обов’язкової ознаки такого стану. Вивчення 1422 висновків судово-психіатричних експертиз, за результатами яких 1406 осіб визнано обмежено осудними, свідчить, що цією категорією найчастіше вчиняються кримінальні правопорушення проти власності (41%), у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення (20,7%), проти громадської безпеки (15,5%). Висновки. Узагальнені результати судової практики свідчать про те, що вчинення кримінального правопорушення особою, яка через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати своє діяння та керувати ним, обумовлюють необхідність у чіткому встановленні переліку психічних розладів для визнання особи «обмежено осудною».