Міжнародні стратегії зменшення економічних, соціальних і технологічних розривів між країнами: історичні паралелі адаптації моделей стрибкоподібного і наздоганяючого розвитку

Abstract

Мета статті полягає у вивченні досвіду обраних країн у проходженні етапів індустріалізації та модернізації, що дозволяє осмислити природній характер процесів появи нових лідерів і відповідно вразливості країн в їхній cпроможності утримувати домінуючі позиції в умовах становлення нових технологічних укладів і цифрових трансформацій зокрема. Історія міжнародних економічних відносин надає аналітичний інструментарій для виокремлення характерних ознак реалізації стратегій розвитку, які пізніше були об'єднанні в кілька загальних стратегій: стратегію наздоганяючого розвитку; стратегію стрибкоподібного розвитку; стратегію соціального стрибка. Наздоганяючий розвиток охарактеризовано як традиційну модель, яка зосереджується на поступовій інтеграції країн, що розвиваються, у глобальну економіку шляхом адаптації існуючих технологій та моделей управління. Переваги концепції наздоганяючого розвитку полягають у зниженні витрат на наукові дослідження і розробки, підвищенні конкурентоспроможності, однак часто виникають ризики залежності від іноземних технологій та пастка середнього доходу, коли, незважаючи на досягнутий прогрес у розвитку, країна не може перейти до етапу продукування власних інновацій.