Український медіаландшафт під час війни (2022–2024 рр.): трансформація, реакція на війну, динаміка медіаспоживання

Abstract

У статті досліджується вплив російсько-української гібридної війни на український медіаландшафт та медіаспоживання. Для виявлення кількісних та якісних змін використовувалася змішана методологія дослідження. Незважаючи на втрати телеканалів, радіостанцій і друкованих ЗМК, більшість медіакомпаній не припинили мовлення поблизу зони бойових дій і розпочали з початком війни спільні ініціативи. Гуманітарна діяльність ЗМК була зосереджена на краудсорсингу щодо збору ресурсів та інформаційній підтримці для переселенців, вразливих категорій населення та військових підрозділів. Автори зазначають, що пік гуманітарних медійних кампаній щодо війни в Україні припав на перші кілька місяців війни. Більшість ініціатив мали тривалий термін дії. Фокус краудсорсингових і фандрейзингових кампаній, організованих медіа, в динаміці переміщався насамперед від людей із зони бойових дій, які втратили роботу, домівку та рідних у 2022–2023 роках, на підтримку армії та зміцнення оборони країни у 2023–2024 роках. Акцентовано тенденцію щодо збільшення споживання новин через соціальні медіа та збереження високої уваги громадян до офіційних джерел, таких як Президент України та Збройні сили. ЗМК відіграли вирішальну роль у національній єдності, приділяючи велику увагу корпоративній соціальній відповідальності. Дослідження споживання медіа виявили дезінформаційні наративи та стратегії, особливості звичок споживання новин під час війни. Автори наголошують, що медіа мають потужний вплив на формування поглядів і переконань людей. Люди шукають у медіа інформації та підтримки, щоб зрозуміти ситуацію та знайти шляхи подолання кризи. Моніторинг медіаспоживання під час війни важливий для аналізу думки громадськості про те, як вони використовують медіа, як вони сприймають обмеження на використання медіа, хто несе відповідальність за фейки та дезінформацію, а також які джерела викликають довіру.