Неомеркантилістська політика в умовах лібералізації світогосподарських відносин: роль неопротекціонізму в її реалізації

Abstract

У статті на основі ретроспективного огляду засадничих позицій меркантилізму і порівняння його з сучасним неомеркантилізмом виявлено істотні відмінності між ними. Введене у термінологічний обіг поняття "неопротекціонізм" із заданим йому змістовним наповненням актуалізував перегляд сутнісних характеристик неомеркантилістської політики і відмови від її сприйняття як однозначно агресивної та хижацької за своєю природою. Встановлено, що неомеркантилістська політика не обмежується "класичними" інструментами протекціонізму, що приймають захисні форми, виступаючи реакцією на екзогенні подразники і містять маніпулятивну складову (вимоги до локалізації, маніпуляцію стандартами), а й передбачає застосування інструментів неопротекціонізму, які розширюють, а не обмежують потенціал глобальних ринків (у разі стимулювання інновацій та створення відповідних інституційних умов для господарювання без прив'язки до резидентності господарюючих суб'єктів).