Проблема підвищення конкурентоспроможності економіки України в контексті політики нового прагматизму: світовий досвід економічної модернізації

Abstract

У статті досліджено нову промислову політику, яка стає реакцією на розмивання галузевих меж за рахунок диверсифікації товарного асортименту, активізації діяльності за інсорсингом — аутсорсингом, а також кооперації з компаніями з інших галузей, що заохочує перехід до політики "структурного перепроектування" з метою створення конкурентоздатного промислового комплексу. В статті проаналізовано механізми підвищення конкурентоспроможності промисловості на трьох рівнях: продукції, підприємства і національної економіки. Виокремлено і досліджено чотири різні види економічної модернізації: модернізація процесу, модернізація продукту, функціональна модернізація, міжсекторальна (або ланцюгова) модернізація. Виокремлено шість завдань, які є ключовими для промислової політики в умовах поширення глобальних ланцюгів створення доданої вартості і вертикально спеціалізованої інтеграції, які відрізняються від тих, що існували за експортноLорієнтованої індустріалізації. Визначено, що імплементація механізмів стимулювання промислової політики опосередковано сприятиме модернізації реального сектору економіки як за окремими галузями, так і в цілому з відчутними ефектами в інноваційній, екологічній і соціальній сферах. У такому контексті модернізація характеризується істотним скороченням первинного та відчутним зростанням вторинного й третинного секторів економіки.