Чудо як символічний образ божественного буття

Abstract

Дослідженню піддається ортодоксальне християнське вчення про чудо як символічний образ божественного буття. Метою даної статті є вивчення питань безпосередньої надприродної каузальності в релігійній свідомості (на прикладі християнства), а також виявлення тих складових християнського вчення про чудо, де теологи торкаються проблеми способів здійснення чуда, з’ясовують питання фокусу зосередження зусиль Бога під час здійснення трансцендентних творчих актів. Основним результатом опрацювання проблеми став висновок про те, що проблема способів здійснення чуда та питання «вузла причинності», як простору, де зустрічається об’єктивована божественна воля і елементи світу або вектор людської свободи, є надто складними для усвідомлення насамперед тому, що це справа віри, а не розуму. Звідси безпосередній понятійно–розчленований доступ до них пізнання слід визнати малоефективним і обмеженим.