Библиотека как ризоморфный лабиринт человеческого познания и догадки (на примере романа У. Эко "Имя розы")

Abstract

Основываясь на романе "Имя розы" известного итальянского ученого и писателя У. Эко, проанализирована библиотека как ризоморфный лабиринт человеческого познания и догадки. Исходя из сущностных характеристик понятия "ризома", акцентируется внимание на том, что в современной постмодернистской культуре лабиринт рассматривается как принципиально децентрированый и антииерархичный способ организации пространства, в том числе и пространства человеческого познания и догадки.

Ґрунтуючись на романі "Ім’я троянди" відомого італійського вченого і письменника У. Еко, проаналізовано бібліотеку як різоморфний лабіринт людського пізнання і припущення. Виходячи з сутнісних характеристик поняття "різома", акцентується увага на тому, що в сучасній постмодерністській культурі лабіринт розглядається як принципово децентрований та антиієрархічний спосіб організації простору, в тому числі і простору людського пізнання і припущення.

On the basis of the novel "The Name of the Rose" of a famous Italian scientist and writer Umberto Eco the library is analyzed like a rhizomorphic labyrinth of human knowledge and conjecture. Proceeding from the essential characteristic features of the conception “rhizome” it is emphasized that in the contemporary postmodern culture the labyrinth is regarded as a fundamentally decentered and anti-hierarchic way of space organization, including the space of human knowledge and conjecture.