В'єтнам в процесах міжнародної міграції робочої сили у Східній Азії: фінансові аспекти

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні процесів міжнародної трудової міграції у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні з фокусом на аналізі міграційних процесів у В'єтнамі та ролі грошових переказів для соціально-економічного розвитку. Встановлено, що не лише зміна географії експорту трудових мігрантів, але й структури попиту на робочу силу відповідає цілепокладанню міграційної політики уряду, яка полягає у збільшенні та стабілізації доходів мігрантів, а відтак і доходів домогосподарств їхнього походження. Внутрішня міграція до міських районів та міграція за кордон приносять нерівномірні вигоди місцевим жителям з точки зору акумулювання різних обсягів заощаджень та активізації споживання, перспектив підвищення доходів, в тому числі, за рахунок стимулювання накопичень, що спрямовуватимуться на розширення переробних виробництв. Незважаючи на те, що В'єтнам отримує близько 5% ВВП за рахунок переказів мігрантів, а дохід сімей, в яких є мігранти, зростав на 1-4% на рік, міграційна політика уряду змінилася із стимулюючої еміграцію на стимулюючу рееміграцію. Для регіонів, де відчувалася нестача робочої сили, здійснювалися процеси дестимуляції міграції і сприяння рееміграції, в той же час для менш розвинутих регіонів, які генерували велику кількість емігрантів, було змінено, перш за все, політику підготовки кадрів, яку зробили подібною до розвинутих регіонів, що передбачало стимулювання здобуття повної середньої освіти і розвиток людського потенціалу.