ГІГ-економіка як середовище трансформації міжнародного ринку праці

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні феномену гіг-економіки та колаборативної економіки як середовища цифрових трансформацій міжнародного ринку праці. Глобальна нестабільність, зменшення економічної активності, скорочення робочих місць у виробничому секторі внаслідок деіндустріалізації та роботизації і, як наслідок, криза вартості життя та падіння купівельної спроможності – в числі факторів, що опосередковано детермінують безальтернативність розвитку цифрових платформ зайнятості на тлі зростаючої доступності інформаційних технологій та цифрової інфраструктури. Перехід від активної до пасивної політики на ринку праці, що реалізується урядами багатьох країн із провідними економіками, на тлі ерозії середнього класу диктує необхідність пошуку нових способів заробітку. Вплив цифрових ринків праці на зайнятість неоднозначний: з одного боку, вони можуть підвищувати продуктивність за рахунок покращення процедур підбору персоналу та більш гнучких умов праці, з іншого боку, внаслідок відсутності дієвих регуляторних процедур вони можуть призводити до "цифрової дискримінації" існуючих та потенційних працівників. Якщо цифрові ринки праці розглядати як простих посередників, то з цього випливає, що вони не зобов'язані гарантувати відповідність трудових відносин правам працівників (мінімальну заробітну плату, соціальне забезпечення тощо), не говорячи вже про право об'єднуватись у профспілки. Якщо розмір платформної економіки зростатиме, а цифрові ринки праці і надалі будуть розглядатися як просто посередники, тоді значна частина робочої сили ризикує бути позбавленою соціального захисту, а відтак соціальний розвиток буде відданий на відкуп економічним міркуванням.