Контингентість – як спосіб буття світу: особливості теологічних інтерпретацій

Abstract

Основним завданням цієї статті є дослідження традиційного християнського вчення про засновану Богом онтологічну рівновагу сущого, яке контингентно і не має глибинної першої причини власного існування в самому собі, а також спроб сучасних богословів модернізувати це вчення. Особлива увага автора зосереджена на тих компонентах богословського вчення про «справи Божі», де автори, що пишуть на теми релігії, розглядаючи уявлення про пряму божественну каузальність, неодмінно порушують питання про її пряму мету – підтримання буттєвості миру і запобігання сповзанню світу у прірву небуття. Вибір теоретико-методологічних підходів статті обумовлений самим предметом думки та характером поставлених завдань.