Геральдична поезія письменників Острозького культурно-освітнього осередку

Abstract

У статті розглядаються особливості геральдичної поезії діячів Острозького культурно-освітнього центру XVI – початку XVII, зокрема Андрія Римші та Мелетія Смотрицького. Увагу приділено становленню жанру геральдичної поезії як різновиду емблематичної поезії, її панегіричному характеру, зв’язку зі становленням та розвитком книгодрукування. Аналізуються жанрово-стильові особливості віршів на клейноди, основні образи, тлумачення авторами геральдичних символів, ідейне навантаження творів. Одні з перших творів барокової української поезії авторів-членів Острозького гуртка, Герасима Смотрицького, Даміана Наливайка, Андрія Римші та ін. мають емблематичний характер. У цих поезіях тлумачаться герби меценатів-можновладців, а сам герб наразі вже становить собою алегорично-символічне зображення. Геральдичні твори письменників Острозького осередку прославляли не лише доброчинності вельможних меценатів, їхню статечність, лицарську мужність, захист ними християнської віри від «поганов», а й наділяли їх такими чеснотами, які автор хотів би бачити в їхній діяльності, закликали їх і далі служити батьківщині, окреслюючи ніби своєрідну програму дій для них та їхніх нащадків. У своїх поезіях Андрій Римша та Мелетій Смотрицький рухалися різними шляхами, часто обмежуючись лаконічною епіграмою загального змісту, або розгортали опис і тлумачення герба, приділяючи увагу усім наявним символам емблеми, або обираючи конкретні, які б найбільш промовисто характеризували своїх власників.