Інститут Конфуція як механізм реалізації публічної дипломатії Китайської Народної Республіки

Abstract

Починаючи з 70-х років ХХ ст. економічний розвиток є головним пріоритетом КНР. Однак на початку ХХІ ст. керівництво КНР почало ставити більш амбіційні цілі з перетворення Китаю на глобальну велику державу. Для цього були запущені серйозні механізми впровадження та реалізації публічної дипломатії КНР задля формування образу Китаю як однієї з найдавніших та найвеличніших цивілізацій світу, економічно, військово, культурно найбільш розвинених сучасних держав світу. Одним з таких потужних механізмів реалізації публічної дипломатії, безумовно, є Інститут Конфуція. У роботі розглядаються основні засади діяльності інститутів Конфуція як механізму реалізації публічної дипломатії КНР. Розглядається діяльність інститутів Конфуція в якості мережевої моделі реалізації культурної та публічної дипломатії КНР. Розглядається структура взаємодії інститутів Конфуція. Робиться огляд діяльності інститутів Конфуція, та її аналіз на основі трьох аспектів мережевої комунікації: структура мережі, взаємодія всередині мережі та стратегія мережі.

Since 1970s economic growth has become a key priority of the People’s Republic of China. However, in the early ХХІ century leaders of the P.R. China started to set more ambitious goals of turning China into the world power. There have been introduced serious mechanisms in order to achieve this goal and to practice the P.R. China’s public diplomacy focused on the creation of China’s image as one of the most ancient and powerful civilizations in the world in terms of current economic, defense and cultural policies of developed countries. Confucius Institute is one the most valuable mechanisms for practicing public diplomacy. The paper analyzes the fundamentals of the activities of Confucius Institutes as a mechanism for practicing the P.R. China’s public diplomacy. The operation of Confucius Institutes as a network model of practicing cultural and public diplomacy and the structure of interaction between Confucius Institutes are also studied. The author also overviews the initiative of Confucius Institute through the lens of three aspects of network communication which are network structure, network synergy, and network strategy. Considering information analyzed the author concludes that the scope of the activities of Confucius Institute is rapidly expanding. Confucius Institute is an important mechanism for using soft power and practicing public diplomacy. Confucius Institute is an international program sponsored by the Chinese government and aimed at studying language and culture. Its structure is similar to the structure of the Alliance Française and the Cervantes Institutes. Confucius Institutes are unique as they operate within existing schools and universities, rather than as separate organizations which are controlled by a branch of the central government. Programs are managed through providing financial support to the teaching-staff, manuals for students, information materials for libraries and organazing cultural exchanges. Confucius Institutes also fund annual conferences in China for the representatives of different layers of society from different nations which boosts the image of China around the world.