Промислові екосистеми в глобальних ланцюжках створення вартості та поставок: кластери, інноваційні та екоіндустріальні парки як чинник сталого розвитку

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз існуючих форм кластеризації виробничих процесів в процесі становлення промислових екосистем у міжнародних масштабах із виокремленням ролі глобальних ланцюгів поставок в ланцюгах створення вартості в умовах трансформації моделей економічного розвитку як чинника реіндустріалізації із врахуванням новітніх імперативів інноватизації, екологізації та сталості. Встановлено, що способи створення вартості не просто залежать від особливостей технологічного процесу, але, що важливіше, вони індуковані структурою екосистеми, в яку вони вбудовані на принципах взаємозалежності. Проаналізовано концепції кластерів та промислових районів, що дозволило виокремити роль індустріальних парків у розвитку індустріального кластеру. Доведено, що розвиток індустріальних парків сприяє створенню кластерів конкурентоспроможних виробництв та розширенню виробничих ланцюжків, що сприяє збалансованому економічному розвитку регіонів за рахунок мобілізації всіх наявних ресурсів. Виокремлено фактори, поєднання яких уможливлює перетворення індустріальної зони або парку на еко-індустріальний парк. Запропоновано визначення еко-індустріального парку та надано його альтернативні назви, такі як: стала економічна зона; низькокарбонова технологічна зона; зелений інвестиційний кластер; циркулярний виробничий парк. Встановлено потенціал еко-індустріальних парків у реалізації Цілей сталого розвитку 2030. Це дало змогу дійти до висновку, що регіональні системи еволюціонують від місць, де розташовані фірми, які не знають одна про одну і просто отримують вигоду від ефекту масштабу, до систем, які включають динамічне навчання та координацію для підвищення регіональних конкурентних переваг.