Первинний образ світотворення в парадигмі критичного модусу самоописання

Abstract

Зміст дослідження визначає інтерпретація метафорично-образного ядра символічного виробництва. Зв’язок людини та світу становить класичну проблему філософії; науки, релігії. Методологічні настанови структурно-конструктивних особливостей цього зв’язку визначаються концепцією світотворення Н. Гудмена та теорією соціальних систем Н. Лумана. Виокремлено конструктивну систему функціонального взаємозв’язку. Структура світобачення в культурному та соціальному полі відтворює конфлікт легітимності знання світу та влади. Це дослідження обмежене лише питанням віддзеркалення світу в горизонті людської самобутності. Розвиток досліджуваної тематики відкриває шлях визначенню процесів відтворення, виробництва та споживання образу в новітніх ідеологічних, мистецьких та філософських інтерпретаціях парадигм світобачення.