Соціально-культурний світ: специфікація феномена та експлікація поняття

Abstract

Категорія світу визначає межі сприйняття, горизонтів мислення, дійсності. У статті представлено співвідношення емпіричного уявлення світу або всесвіту, яке відповідає сенсу наукової об’єктивності та включає існуючий світ незалежно від метафізичних передумов існування та феномену соціокультурного світу. З’ясовано, що феномен соціокультурного світу відображає аксіологічний вимір, на перетині емпіричного та уявного в ціннісному просторі медійних, наукових, політичних, релігійних дискурсів відкривається феномен світу як єдність умов існуючого різноманіття. Обґрунтовано застосування принципів феноменологічної редукції до відображення відмінності предметних форм та світотворення, яка експлікує поняття соціокультурного світу в якості умови онтологічного плюралізму.

Категория мира обозначает границы восприятия, горизонты мышления, действительности. В статье представлено соотношение эмпирического представления о мире или вселенной, которое соответствует смыслу научной объективности и включает существующий мир независимо от метафизических предпосылок существования и феномена социокультурного мира. Определено, что феномен социокультурного мира отображает аксиологическое измерение, на пересечении эмпирического и воображаемого в ценностном пространстве медийных, научных, политических, религиозных дискурсов открывается феномен мира как единства условий существующего разнообразия. Обосновано использование принципов феноменологической редукции к отображению отличия предметных форм, которое эксплицирует понятие социально-культурного мира в качестве условия онтологического плюрализма.

The category "world" defines the measuring of the perception, the horizon of thought and the reality itself. The empirical representation of the world or the universe corresponds to the sense of the scientific objectivity which does not depend on the metaphysical preconditions of the existence. The confluence point of something empirical and the imaginary one in the value measurement as a unity of the diversity reveals the phenomenon of the world. The world as an object of the phenomenological reduction means a distinction in the perception and the mentation of the subject forms as well as of the consequences the conceptualization has. The ontology of the worldmaking specifies the concept of the social and cultural world and unfolding a condition of possibilities so that the ontological pluralism can take place. With the reference to the nature and to the science the human beings are an ideal essence. However, the existence of the mankind is formed as a plurality of the natural facts as well as a number of the events. The objectivity of the world is an existential difference between the world and the mankind while the run of human events in the world is an existential difference between a man and the mankind. The existential difference sets the following regulatory principles: the community and the culture. The difference between the world as an object of appreciation and the world as some set of things is a phenomenological structure. The consciousness requires the difference to delineate the space of the human presence, otherwise to describe the culture and the naturalness of the human existence – in other words the community. The socio-cultural world combines the otherness of these differences into the condition and the phenomenal definiteness of the forms: the proper world / the physical world, the internal / the external world, the human world (the living world) / natural world, us / them, divine / human, visible / invisible, etc.