Теоретично-аксіологічний аспект конструктивізму: соціально-культурна спільнота України між символічним та природним виміром

Abstract

Стаття містить результати аналізу рецепції конструктивізму у вітчизняній філософії та з'ясування праксеологічного спрямування виявлених інтерпретацій у теоретично-аксіологічному полі міждисциплінарних підходів у соціальній філософії, філософській антропології та філософії культури. Автор доходить висновку, що актуалізація теоретично-аксіологічної позиції конструктивізму сприяє осмисленню джерел соціальної спільності. Значення філософського дискурсу в розбудові соціальних конструктів засвідчує процес перетворення уявного в його формі символічного обміну на природне.

Статья содержит результаты анализа рецепции конструктивизма в отечественной философии и определения праксеологической направленности выявленных интерпретаций в теоретико-аксиологическом поле междисциплинарных подходов в социальной философии, философской антропологии и философии культуры. Автор делает вывод, что актуализация теоретико-аксиологической позиции конструктивизма способствует осмыслению истоков социальной общности. Значение философских дискурсов в формировании социальных конструктов свидетельствует о том, как в форме символического обмена воображаемое преобразуется в естественное.

The actualization of the philosophical axiological position promotes the conceptualization of social community sources. The significance of philosophical discourses for social constructs development shows how the imagined transforms into the real in the form of symbolic exchange. The significance of philosophical discourses in studying questions of national, gender, cultural, ethnic and social identities, in determining an epistemological field of sciences that analyze politics, economics and culture, in developing heuristic and futurological models, etc. is a timely question of social philosophy and philosophical anthropology in Ukraine. The generalized representation of the communities' discursive nature is denoted with the term constructivism. The researchers associate the constructivist epistemology expansion with social and cultural changes, the industrial civilization crisis, the society informatization, the knowledge axiological measurement transformation and the fight for the innovation enactment in the social life, etc. The soviet society was a projective community. It means that the society existed in the discursive dimension. And in the ontological respect it remained scattered into social anthropological groups, social nomenclative classes, social estate groupings and social communicative spheres. The soviet community experience was conditioned by the contemplative idea that did not rely on the social hierarchy authenticity, but corresponded to its converted form in the nature of the communist party nomenclature and community segregation according to its characteristics.