Образ спільності в соціально-культурному світі України

Abstract

У представленій статті досліджено феномен спільності в українському соціально-культурному світі. Обґрунтовано розбіжність просторового та часового феномена спільності. Частину досвіду існування засвідчують артефакти культури, в яких передано властиву людині спрямованість на утвердження, визнання, почуття спорідненості, підтримку через свідоме або несвідоме сприйняття своєї приналежності – переживання спільності. Філософія в Україні спирається на потужну традицію історіософії, під впливом якої у визначенні сутності феномена спільності в українському соціальному та культурному світі переважають соціологічні, етнографічні дискурси та політичні коментарі. Однак на сучасному етапі розвитку українського суспільства важливим виявляється пошук стратегії, яка б відобразила культурний спадок української спільноти в контексті "української ноосфери". Теоретичні та практичні підвалини підходів до конструювання "українського" світу спираються на ідею спілкування в сенсі "сродства", представлену в теорії взаємодії "природи-розуму-діла" Григорія Сковороди; ідеї природно-культурної та природно-економічної єдності буття людини та народу Михайла Грушевського, Богдана Кістяківського тощо. Утверджувані в теоріях темпоральні та просторові концепти спільності потребують реінтерпретації в контексті утвердження уявлення про зв’язок людини із середовищем власного існування. Проаналізовані в статті концепти геофізичного просторового локусу українського соціально-культурного світу експлікують космологічний образ українського ландшафту. Визначено, що образ спільності в українському соціально-культурному світі належить до об’єктивних уявлень суб’єкта, в яких виражено переживання взаємозалежності природного та антропогенного у комунікативному середовищі, до якого належать як соціум, так і природа.

The outline of culture the Ukrainian socio-cultural world is analysed through the community phenomenon. The divergence between spatial and temporal of the community phenomenon is interpreted. The community phenomenon denotes some experience of the interdependence of natural and anthropogenic in the communicative environment, to which both socium and nature, "Ukrainian noosphere", belong. The cosmological view reflects the subject matter of such an interaction. The language and the calendar are means of turning a geophysical spatial locus into a holistic image of the socio-cultural world, "Ukrainian oecumene". This research comes from the hypothesis about the difference between the temporal definition of the community phenomenon and the spatial one. Despite the circumstances which conditioned the dissipation of "Ukrainian" in the modern history and in the contemporary one, social practices of scientific and social discourses generate the community integral view. It reflects the nature of the contemporary Ukrainian social and cultural identification process in a modus of its spatial definition. A human’s social connections demand not only rational and discursive conceptualization, which is expressed in some fields of humanistics, social and political sciences, but also philosophizing, critical and analytical reflection, which allows to observe and to study the subject of the research in its universal wholeness. The notion of a geophysical spatial locus is a form of the idea about a human’s connection with his or her own life environment. They establish a foundation of the community cosmological view. The community temporal concepts established by ethnography and sociology are aimed at finding the community ontological principles. The concepts which form the image of a geophysical spatial locus of the Ukrainian socio-cultural world, constituting the landscape of the Ukrainian macrocosm, which is represented by words sky, steppe, wind, forest, mountains. Their history is the Ukrainian landscape’s language, in which the nature of the Ukrainian macrocosm expresses itself. The community in the Ukrainian socio-cultural world is an image of unity which generates a synthesis of local and discursive, rational and intuitive, sensuous and symbolical forms of the reality perception. The modus of the Ukrainian noosphere geophysical spatial locus expresses itself in the realization of your own belonging to the whole, in the co-existence of a human being and the world.