Давіде Квайола: реформатор постмодерністського мистецтва

Abstract

Синтезовано три ключові аспекти актуальної проблематики культурології, естетики та мистецтвознавства: по-перше, теоретичне переосмислення постмодерністського мистецтва в контексті формування концепту метамодернізму, по-друге, аналіз творчості Д. Квайоли як предмету широких дискусій у професійному середовищі, по-третє, окреслення специфіки художнього мислення Д. Квайоли, що репрезентує перехід від постмодернізму до метамодернізму та актуалізує трансформацію культурно-історичного досвіду в (пост) сучасній художній культурі. Відтворено приклади наявних підходів до кваліфікування творчої манери Д. Квайоли, яка спирається на його спроби синхронізувати «минуле — сучасне — майбутнє», а це подекуди створює ефект «художнього парадоксу». Наголошено на суголосності творчості Д. Квайоли з проблемою «ремесло — ремісництво», яка представлена як у історико-культурному аспекті, так і в інтерпретації прихильників «метамодернізму». Показано, що розширення проблемного поля гуманітарного знання увиразнило необхідність понятійно-категоріального забезпечення досліджень, пов’язаних з перехідним періодом від постмодернізму до метамодернізму. Внаслідок цього як розробка, так і систематизація нових термінів, понять чи навіть категорій, вочевидь, є актуальною. Визначення Д. Квайоли як реформатора «постмодерністського мистецтва» підкреслило роль професійних митців у новаторських зрушеннях на теренах художньої діяльності, а також неоднозначність щодо сприйняття їхніх творчих експериментів.