Порівняльний аналіз стандартів і нормативних документів у сфері довгострокового зберігання та перевірки електронних документів та підписів

Abstract

Стаття присвячена порівняльному аналізу міжнародних, європейських та українських стандартів і нормативних документів у сфері довгострокового зберігання електронних документів та забезпечення довгострокової перевірки електронних підписів. Проведено систематизацію чинної нормативної бази на трьох рівнях: глобальному (OAIS/ISO 14721, ISO 16363, IETF RFC 4998/6283, формати AdES), європейському (eIDAS 1.0/2.0, ETSI EN 319 102/421/422, TS 119 511/512, TR-ESOR, NF Z42-013, E-ARK) та національному (Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», наказ Мін'юсту № 1886/5, станом на кінець 2025 року, пілот «е-Архів»). Виявлено ключові відмінності у ступені деталізації правового регулювання, зрілості технічної інфраструктури довірчих послуг та практиці застосування механізмів довгострокової валідації електронних підписів (LTV).