Цифрові агенти як функціональний еквівалент економічного суб'єкта: розрив зв'язку між демографією та економічним зростанням

Abstract

У статті пропонується теоретична інтерпретація цифрових агентів на основі штучного інтелекту як функціональних еквівалентів економічних суб'єктів, що створюють передумови для розриву багатовікового зв'язку між демографічною динамікою та економічним зростанням. Обґрунтовується концепція тіньової демографії як аналітичної категорії для опису зростаючої алгоритмічної популяції, що розширюється паралельно зі стагнацією або скороченням людського населення, та показано перспективу її трансформації у алгоритмічну демографію (algorithmic demographics) внаслідок інституціоналізації обліку цифрових агентів. Досліджується фундаментальна асиметрія між економічним та соціальним відтворенням, що виникає внаслідок здатності цифрових агентів компенсувати виробничі функції населення за неможливості заміщення його функцій соціального відтворення. Показано, що інституційна архітектура сучасних суспільств - від пенсійних систем до моделей оподаткування - побудована на припущеннях, які систематично підриваються агентною економікою, що зумовлює необхідність перегляду фіскальних і соціальних моделей, зокрема через запровадження дискретного оподаткування алгоритмічної зайнятості. Аналізується геоекономічний вимір алгоритмічної трансформації, у межах якого здатність створювати, утримувати та контролювати цифрових агентів стає новою віссю міжнародної нерівності, що потенційно знецінює демографічний дивіденд країн, що розвиваються, та формує передумови для перегляду логіки порівняльних переваг. Окрему увагу приділено проблемі алгоритмічної колюзії як нової форми ринкових провалів.