Розробка індексу довіри до штучного інтелекту в рекрутменті: п’ятивимірна модель для рекрутментних процесів

Abstract

У статті досліджено концептуальні засади використання штучного інтелекту (ШІ) в управлінні персоналом із фокусом на рекрутингу, де окреслено чотири провідні наукові парадигми: техноцентричну, організаційно‑психологічну, етико‑правову та міждисциплінарну. Показано, що попри наявність загальних індексів довіри до ШІ та окремих досліджень довіри в HR‑контексті, досі відсутній спеціалізований інтегральний індекс довіри до застосування ШІ саме в процесах найму. Метою статті є розроблення концептуального підходу до використання ШІ в рекрутингу, який забезпечує баланс між автоматизацією та ефективністю, з одного боку, і справедливістю та довірою кандидатів - з іншого, а також створює методологічну основу для відповідального впровадженн AI‑рішень у практику добору персоналу. На основі огляду сучасних досліджень продемонстровано, що «конвеєрна логіка» використання ШІ (мінімізація часу й транзакційних витрат) часто веде до дегуманізації комунікації з кандидатами, посилення асиметрії влади між роботодавцем і претендентами та відтворення алгоритмічної дискримінації.