Мовленнєвий розвиток дітей старшого дошкільного віку в умовах освітніх втрат : виклики воєнного стану

Abstract

У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування поняття «освітні втрати», зокрема як прогалин у знаннях, навичках і досвіді, а також як втрати можливостей для всебічного розвитку дитини. Визначено, що більшість наукових досліджень із зазначеної теми зосереджені на шкільній освіті, тоді як проблема освітніх втрат у дітей дошкільного віку залишається недостатньо вивченою. Обґрунтовано необхідність впровадження комплексної системи педагогічної діагностики для визначення індивідуального рівня мовленнєвої компетентності кожної дитини – як передумови ефективної корекційної роботи щодо подолання освітніх втрат у мовленнєвому розвитку дітей старшого дошкільного віку. Визначено сучасні методи діагностики дітей, їхніх батьків і педагогів, що дозволяють не лише визначити рівень мовленнєвого розвитку дітей, а й виявити чинники їхніх освітніх втрат. Представлено результати діагностичного дослідження за когнітивним і діяльнісним критеріями. На основі педагогічної діагностики визначено типові освітні втрати щодо мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, їхні прояви та причини. Виявлено, що значна частина дітей демонструє середній і низький рівень розвитку мовлення, обмежений словниковий запас, труднощі у побудові зв’язних висловлювань, фрагментарність розповідей і слабке володіння мовленнєвою творчістю. Ці освітні втрати зумовлені порушенням стабільності освітнього середовища, зменшенням мовленнєвих практик, емоційною напругою та недостатньою педагогічною підтримкою. Зазначене дозволило обґрунтувати комплекс педагогічних умов, спрямованих на подолання освітніх втрат щодо мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку в період воєнного стану.