Політика деколонізації в Україні і рефлексії територіальної громади (приклад Одеси)

Abstract

У статті досліджено практичні заходи з деколонізації в Україні в умовах повномасштабної війни з Росією, зокрема на прикладі міста Одеса як простору із суперечливим історичним і культурним контекстом, де перетинаються імперська, українська, радянська та пострадянська спадщина. Особливу увагу приділено ролі органів місцевого самоврядування в цьомуконфлікті і суперечностям між загально-національною сек’юритизованою логікою та локальними формами спротиву, зумовленими культурною специфікою міста. Підкреслюється, що після 2022 року деколонізація набула рішучо антиколоніального спрямування, змістившись убік домінування україно-центричного наративу, тоді як простір для гібридності історичної пам’яті суттєво звузився. При цьому Одеса виступає як приклад мнемонічної «фронди» де точиться боротьба між уніфікуючим державним баченням і локальними проявами гібридної ідентичності.