<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/107</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 01 Oct 2026 02:30:15 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-10-01T02:30:15Z</dc:date>
    <item>
      <title>Електронні ресурси архівних установ: методичні рекомендації до організації семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи</title>
      <link>http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11063</link>
      <description>Название: Електронні ресурси архівних установ: методичні рекомендації до організації семінарських, практичних, лабораторних занять та самостійної роботи
Авторы: Сальнікова, Наталія Валеріївна
Краткий осмотр (реферат): Методичні рекомендації підготовлено для організації семінарських, практичних і лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи здобувачів вищої освіти з навчальної дисципліни «Електронні ресурси архівних установ», що викладається у 7 семестрі для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Видання містить структуру та програмний зміст дисципліни, плани семінарських занять, зміст і завдання практичних занять, завдання та порядок виконання лабораторних робіт, тематику самостійної роботи та індивідуальних науково-дослідних завдань, критерії оцінювання, питання до заліку, перелік нормативно-правових актів, наукової та навчальної літератури, інформаційних ресурсів, короткий словник термінів. Рекомендації спрямовані на формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань і практичних навичок роботи з електронними ресурсами архівних установ в умовах цифрової трансформації галузі та воєнного стану.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11063</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Концепт психотравми у романі М. Міллер «Цирцея»</title>
      <link>http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11033</link>
      <description>Название: Концепт психотравми у романі М. Міллер «Цирцея»
Авторы: Городнюк, Наталія Андріївна
Краткий осмотр (реферат): Роман американської письменниці Медлін Міллер «Цирцея» (2018) органічно продовжує низку відомих англомовних творів перших десятиліть ХХІ ст., що яскраво репрезентують новий сплеск інтересу до перепрочитання давньогрецьких міфів та феміністичний погляд на події античної міфології. Сюжетна лінія міфу про Цирцею, перехрещуючись із численними мотивами інших міфів (про Прометея, Дедала, Мінотавтра, Медею, Одіссея, Пенелопу та Телемаха), оригінально  переосмислюється  письменницею. Першочергово це  стосується зображення духовної генези самої Цирцеї, подолання нею психотравм дитинства та дорослішання (самотності, комплексу меншовартості, упослідженості та відкинутості, комплексу Електри – обожнювання батька і ревнощі до матері, а також – травматичного досвіду зґвалтування та помсти чоловічому світу), змалювання етапів її зростання як жінки та як чарівниці. У романі також своєрідно інтерпретовано образи Одіссея та Пенелопи: Одіссея тут представлено як людину, глибоко травмовану війною, а Пенелопу – як символічного двійника Цирцеї.
Описание: Городнюк Н. А. Концепт психотравми у романі М. Міллер «Цирцея» // Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Філологія. 2026. Вип. 34. С. 74–88. DOI 10.34079/2415-3168-2026-19-34-74-88</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11033</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості епідейктичного мовлення політичного діяча (на матеріалі промови Ангели Меркель)</title>
      <link>http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11032</link>
      <description>Название: Особливості епідейктичного мовлення політичного діяча (на матеріалі промови Ангели Меркель)
Авторы: Пирлік, Наталія Василівна
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено особливості епідейктичного мовлення політичного діяча на матеріалі промови федерального канцлера ФРН Ангели Меркель, виголошеної перед випускниками Гарвардського університету (США). Здійснено лексико-семантичний, синтаксичний і дискурсивний аналізитексту, що дозволило виявити специфіку його композиційно-риторичної організації. Встановлено, що  промова вибудовується як система послідовно розгорнутих мотиваційних настанов, реалізованих за допомогою відповідних мовних засобів, зокрема експресивного синтаксису. З’ясовано роль особистісного йісторичного досвіду як важливого аргументативного ресурсу. Особливу увагу приділено значенню інтертекстуальних концептів у формуванні смислової цілісності виступу. Доведено, що епідейктичне мовлення в умовах позаполітичної комунікації спрямоване на формування ціннісних орієнтирів аудиторії та характеризується високим риторичним потенціалом.
Описание: Пирлік Н. В. Особливості епідейктичного мовлення політичного діяча (на матеріалі промови Ангели Меркель) // Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Філологія. 2026. Вип. 34. С. 13–23. DOI 10.34079/2415-3168-2026-19-34-13-23</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11032</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Щодо антиномічної інтепретації концепту гідності людини</title>
      <link>http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11031</link>
      <description>Название: Щодо антиномічної інтепретації концепту гідності людини
Авторы: Черних, Євген  Миколайович
Краткий осмотр (реферат): В статті розглядається проблематика поняття гідності людини, яке має велике концептуальне тапрактичне значення в сфері права, у зв’язку з дослідженням канадських теоретиків О. Мелкевіка і Б. Мелкевіка «Дві концепції гідності: про занепад свободи волі у праві». Автори наголошують на тому, що серед чотирьох поширених теорій гідності на пріоритетність заслуговує теорія І. Канта – гідності як свободи волі (індивідуальної автономії), оскільки вона найкраще відтворює етичні погляди філософа та органічно вкладається в ідеологію ліберальних суспільств. Проте, на думку авторів, теорія свободи волі тепер нерідко поступається конкуруючої теорії, яка відхиляється від керівних ідей І.Канта та створює ілюзію гідності як добробуту. Це тягне небажані практичні наслідки, оскільки виправдовує позитивні обов’язки держави, які  виявляються в правовому регулюванні питань гідності, обмежуючи свободу самовизначення людини та її відповідальність за власне життя. Таким чином, перехід до теорії добробуту зраджує концепцію гідності як свободи волі. Але треба підкреслити, що кантівський принцип свободи волі інтерпретується авторами в світлі специфічної філософії антиноміанізму, яка радикалізує індивідуальну автономію за принципом «не підкорятися нічому, окрім власної совісті». Така антиномічна методологія приводить авторів до сміливих, якщо не  сказати провокативних, тез, висновків і пропозицій, які дисонують із широко визнаними положеннями щодо людської гідності.
Описание: Черних Є. М. Щодо антиномічної інтепретації концепту гідності людини // Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Право. 2026. Вип. 31. С. 393–401. DOI10.34079/2518-1319 -2026-16-31-397-401</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11031</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

