http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/500 2026-04-22T04:29:00Z http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10042 Название: Політика деколонізації в Україні і рефлексії територіальної громади (приклад Одеси) Авторы: Пахоменко, Сергій Петрович; Грідіна, Ірина Миколаївна; Балабанов, Костянтин Васильович Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено практичні заходи з деколонізації в Україні в умовах повномасштабної війни з Росією, зокрема на прикладі міста Одеса як простору із суперечливим історичним і культурним контекстом, де перетинаються імперська, українська, радянська та пострадянська спадщина. Особливу увагу приділено ролі органів місцевого самоврядування в цьомуконфлікті і суперечностям між загально-національною сек’юритизованою логікою та локальними формами спротиву, зумовленими культурною специфікою міста. Підкреслюється, що після 2022 року деколонізація набула рішучо антиколоніального спрямування, змістившись убік домінування україно-центричного наративу, тоді як простір для гібридності історичної пам’яті суттєво звузився. При цьому Одеса виступає як приклад мнемонічної «фронди» де точиться боротьба між уніфікуючим державним баченням і локальними проявами гібридної ідентичності. Описание: Пахоменко С. П. Політика деколонізації в Україні і рефлексії територіальної громади (приклад Одеси) / С. П. Пахоменко, І. М. Грідіна, К. В. Балабанов // Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Історія. Політологія. – 2025. – Вип. 41. – С. 125–141. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9948 Название: Особливості функціонування системи місцевого самоврядування Латвії в умовах гібридних загроз Авторы: Пахоменко, Сергій Петрович; Грідіна, Ірина Миколаївна; Балабанов, Костянтин Васильович Краткий осмотр (реферат): У статті досліджуються особливості функціонування системи місцевого самоврядування Латвії в умовах гібридних загроз, які суттєво впливають на стійкість демократичних інституцій на локальному рівні. У період 2014 – 2024 років Латвія здійснила масштабну адміністративно-територіальну реформу, що суттєво скоротила кількість муніципальних одиниць з 119 до 43 та спрямовувалася на оптимізацію управління, зменшення фрагментації та підвищення ефективності надання публічних послуг. Однак трансформація системи місцевої влади відбувалася на тлі зростаючого впливу гібридних загроз – зокрема, дезінформації, кібератак, зовнішнього втручання у політичні процеси, маніпуляцій міжетнічними відносинами, економічного тиску та спроб підриву суспільної довіри до державних інституцій. Дослідження підкреслює, що місцеве самоврядування Латвії, хоча й модернізоване у правовому та структурному аспектах, залишається вразливим до впливів гібридної природи, які не завжди можливо ідентифікувати традиційними безпековими методами. Проблемними точками є нерівномірний розвиток кібербезпекових спроможностей на місцях, низький рівень стратегічної комунікації на муніципальному рівні, обмежені фінансові ресурси, що перешкоджають впровадженню ефективних захисних механізмів, а також соціальні та етнокультурні чинники, які можуть бути використані для політичної дестабілізації. Особливої актуальності набуває ситуація у східних регіонах країни, зокрема в Латгалії, де концентрація російськомовного населення створює додаткові ризики в умовах зовнішньої інформаційної агресії. Водночас позитивним чинником є запровадження нової редакції закону про місцеве самоврядування (з 2023 року), нових вимог до прозорості управління, а також законодавчої норми щодо обов’язкової перевірки високопосадовців муніципалітетів на предмет національної безпеки з 2025 року. У статті робиться висновок про необхідність розвитку локальної спроможності протидії гібридним загрозам через навчання місцевих чиновників, залучення громадських ініціатив, формування локальних стратегій стійкості та посилення міжінституційної співпраці. Пропонуються напрями подальших досліджень, що включають розробку типології муніципальної вразливості, аналіз ефективності існуючих превентивних механізмів, а також вивчення ролі територіальних громад у забезпеченні демократичної безпеки. Описание: Пахоменко С. П. Особливості функціонування системи місцевого самоврядування Латвії в умовах гібридних загроз / С. П. Пахоменко, І. М. Грідіна, К. В. Балабанов // Politicus. – 2025. – Вип. 4. – С. 72–76. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9900 Название: Вибори в органи місцевого самоврядування в Латвії 2025 року: політична фрагментація та регіональні відмінності Авторы: Пахоменко, Сергій Петрович; Грідіна, Ірина Миколаївна; Балабанов, Костянтин Васильович Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються результати місцевих виборів у Латвії 2025 р. з акцентом на політичну фрагментацію, регіональні відмінності та роль популістських акторів. Дослідження ґрунтується на даних про виборчу активність, структуру партійної системи, коаліційні перспективи та організаційні виклики виборчого процесу. Автори роблять висновок, що підвищення явки є позитивним сигналом для демократичної легітимності, однак фрагментація партійної системи та регіональні диспропорції ускладнюють формування стабільного управління. Перспективи парламентських виборів 2026 р. залежатимуть від здатності центристських сил протидіяти зростанню популізму через оновлення кадрового складу та програмних платформ. Описание: Пахоменко С. П. Вибори в органи місцевого самоврядування в Латвії 2025 року: політична фрагментація та регіональні відмінності / С. П. Пахоменко, І. М. Грідіна, К. В. Балабанов // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Політологія. – 2025. – Вип. 21. – С. 273–279. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.mu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9060 Название: «Комунікативна стратегія Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну» як інструмент реалізації українських інтересів у регіоні Авторы: Балабанов, Костянтин Васильович; Константинова, Юлія Василівна; Сулейманов, Н. Краткий осмотр (реферат): Досліджено роль комунікативної стратегії як ключового інструменту реалізації зовнішньої політики України в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. Проаналізовано передумови та особливості формування такої стратегії, зокрема в умовах сучасних геополітичних викликів та інформаційної війни. Зроблено аналіз Комунікативної стратегії МЗС України на 2024–2026 роки, її структури, цілей, цільової аудиторії і інструментів її реалізації. Наголошено на важливості системного підходу, проактивної дипломатії та адаптації комунікацій до регіонального контексту. Зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення документа, зокрема у напрямках локалізації, діаспорної взаємодії та економічної дипломатії. Описание: Балабанов К. В. «Комунікативна стратегія Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну» як інструмент реалізації українських інтересів у регіоні / К. В. Балабанов, Ю. В. Константинова, Н. Сулейманов // Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Історія. Політологія. – 2024. – Вип. 40. – С. 83–92. 2024-01-01T00:00:00Z