Моделювання норм праці та реінжиніринг соціально-трудових відносин в умовах війни

Abstract

У статті теоретично обґрунтовано трансформацію системи нормування праці та визначено напрями гуманізації соціально-трудових відносин в умовах воєнного стану. Досліджено кризу класичних підходів до організації праці, що зумовлена високоюбезпековою та інфраструктурною дискретністю середовища. На основі синтезу концепцій імовірнісного характеру праці та організаційної резильєнтності розроблено оригінальну енергоадаптивну модель розрахунку норми часу. Ця модель інтегрує чинники воєнного стану як прямі математичні змінн і екзогенного впливу. Впроваджено авторські коефіцієнти інфраструктурно-енергетичної та безпекової дискретності, а також психофізіологічний корректор часу на відпочинок. Визначено критичнуматематичну умову деструкції безперервного трудового процесу. Як методичний вихід із кризи запропоновано гнучке модульне нормування шляхом декомпозиції комплексних завдань під ліміти наявних інфраструктурних «вікон». Також у роботі проаналізовано інституційні зрушення на ринку праці України (зокрема, досвід застосування гіг-контрактів у правовому режимі «Дія.City») та ідентифіковано ризики прекаризації персоналу за умов асинхронної зайнятості. Сформульовано стратегічні орієнтири гуманізації праці на засадах концепції Flexicurity.